Радіаційна безпека: базові поняття та рекомендації для шкільної спільноти
Радіаційна безпека – це комплекс організаційних і технічних заходів, що забезпечують безпечні умови навчання та праці під час можливого впливу іонізуючих випромінювань і роботи з джерелами іонізуючого випромінювання.
Що таке радіація
Радіація (від лат. «випромінювання») – загальна назва для різних видів випромінювань. У повсякденному житті ми маємо справу з тепловим, сонячним і космічним випромінюванням, а також з іонізуючою радіацією (радіоактивні випромінювання). Іонізуючу радіацію органи чуття не сприймають, тому її виявлення та контроль здійснюються лише приладами.
Природні джерела випромінювання
- Космічне випромінювання – надходить із Сонця та далеких космічних джерел; значна частина взаємодіє з атмосферою і формує природний фон.
- Сонячне випромінювання – має широкий спектр від радіохвиль до ультрафіолету і гамма-квантів; ми постійно знаходимось під його впливом.
- Земні джерела – природні радіонукліди в породах і ґрунтах (там, де є поклади уранових чи плутонієвих руд, фон може бути вищим).
- Внутрішні радіонукліди – ізотопи калію та вуглецю природно містяться в організмах людей і тварин і теж формують частину фону.
Вимірювання та контроль
Рівень радіації, або природний радіаційний фон, вимірюють дозиметрами. Після аварії на Чорнобильській АЕС промисловість налагодила випуск різних дозиметричних приладів для побутового та професійного використання.
Аварія на ЧАЕС: коротко про наслідки
На Чорнобильській АЕС у 1986 році відбувся паровий (тепловий) вибух і подальша пожежа, внаслідок чого сталося масштабне радіоактивне забруднення місцевості. Складність ситуації полягала у тривалому викиді продуктів поділу та перенесенні радіоактивних частинок на значні відстані атмосферою.
Дії у разі радіаційної небезпеки
Після офіційного повідомлення або сигналу цивільного захисту необхідно:
- негайно перейти до сховища або протирадіаційного укриття і залишатися там до оголошення безпечного рівня; у приміщенні зачинити вікна та двері, вимкнути вентиляцію;
- використовувати засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри під час пересування відкритою місцевістю;
- дотримуватися правил гігієни: ретельно мити руки і відкриті ділянки шкіри, змінювати верхній одяг після виходу назовні;
- споживати лише перевірені або централізовано надані воду та продукти;
- суворо виконувати вказівки органів влади та цивільного захисту.
Засоби індивідуального захисту
До засобів індивідуального захисту належать:
- ватно-марлеві пов’язки, респіратори, протигази – зменшують потрапляння радіоактивного пилу до органів дихання;
- захисний одяг – обмежує осідання пилу на шкірі та одязі.
Зверніть увагу: ці засоби не захищають від зовнішнього гамма-випромінювання, тому основним засобом безпеки є перебування в укриттях і мінімізація часу перебування назовні.
Навчальні матеріали
Матеріал підготовлено для розділу «Охорона праці» шкільного сайту з просвітницькою метою. У разі загрози дійте відповідно до офіційних повідомлень ДСНС та органів місцевої влади.
