Краєзнавство в шкільній бібліотеці: нові традиції та цінності
Народженому своєю батьківщиною, грішно її забути, грішно не знати пісень і танців, письменників і художників, талановитих майстрів мистецтва, мужніх козаків. Батьківщина – це головне звання, а все інше до нього додається: поля, ліса, гори, небо, сонце, луна…бібліотеки, школи, комбінати, агрокомплекси…Все, що відкривається погляду - все це край рідний. А наше Криворіжжя – це край руди і металу, Червоної балки та скель МОПРу, Ботанічного саду, пам`ятників захисникам Вітчизни та збагачувальних фабрик.
Дізнатися про свій край і полюбити його це напевно перш за все, полюбити свою вулицю, вулицю дитинства, і дворових собак, посадити дерево біля дому, нагодувати взимку голодуючих птахів. Можливо це намалювати пейзаж, а для когось написати твір про криворізьких козаків. Полюбити свій край – це у своїй душі, у пам`яті, зберігати його історію: про тих хто заснував наше містечко, хто відкрив руду, хто збудував першу лікарню… Це пам`ятати про тих, хто народився під криворізькими зірками і прославив свою землю в культурі, мистецтві, науці…
Рідний край!.. Як можна забути про те, що споконвіку людина харчується хлібом своєї землі?! Як можна не пам`ятати, що у цій землі – всі сили, всі соки нашого життя?
