Соціально-психологічна служба

Соціально–психологічна служба – це спільна діяльність психолога та соціального педагога.

Мета служби: сприяння розумінню дітьми і молоддю через просвітницьку роботу переваг здорового способу життя, формування принципів здорового способу життя, стимулювання до самостійного й усвідомленого вибору життєвої позиції, визначення шляхів позитивної соціалізації молоді, здобуття знань, умінь і навичок здорового способу життя та відмова від негативної поведінки, виховання та розвиток творчої особистості, гідного громадянина.

На сьогодні соціально-психологічна служба закладу стала невід’ємною частиною освітнього процесу й реалізує мету підтримки та збереження психологічного здоров’я здобувачів освіти, підтримку їх ментального здоров’я, а також супровід учасників дослідно-експериментальної діяльності (педагоги, учні, батьки).

Соціально-психологічна служба ставить перед собою такі цілі:

- створення умов для розвитку й формування свідомої особистості, здатної до самореалізації;

- створення умов для ефективної адаптації п’ятикласників та десятикласників, профілактика девіантної поведінки;

- забезпечення соціально-психологічного супроводу розвитку підлітків;

- робота з профільного навчання, допомога у професійному самовизначенні;

- створення умов для формування психічно зрілої особистості з розвиненою самосвідомістю, як основи для подальшого життєвого і професійного самовизначення;

- допомога у формуванні відповідального ставлення до особистого здоров’я у підлітків (засвоєння певних норм зразків поведінки, накопичення відповідних знань і вмінь, усвідомлення потреб і мотивів, визначення ціннісних орієнтацій);

- робота з обдарованими дітьми;

- збереження здоров’я учнів та педагогічних працівників;

- профілактика торгівлі людьми;

- профілактика жорстокого поводження з дітьми в освітньому середовищі;

- робота з пільговим контингентом;

- робота з батьками з профілактики конфліктів у сім’ї, підвищення рівня соціально-психологічних знань.

Завдання соціально-психологічної служби на н.р.:

- забезпечення індивідуального підходу до кожної дитини;

- сприяння повноцінному особистісному та інтелектуальному розвитку дітей, створення умов для формування в них мотивації до самовиховання й саморозвитку;

- профілактика та корекція відхилень в інтелектуальному та особистісному розвитку дитини;

- забезпечення соціально-педагогічного патронажу учнів у системі освіти;

- налагодження взаємодії навчального закладу з сім’єю учня, службою у справах неповнолітніх, службою соціального захисту населення; центром сім’ї, молоді та спорту; кримінальною міліцією, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями - з метою адаптації дитини до вимог соціального середовища і створення умов для її сприятливого розвитку.